осавулиха
ОСАВУ́ЛИХА, и, ж., іст., розм.
Дружина осавули.
Осавулиха навідалась до Кавуна в хату і вхопила під полу два шматки сала (І. Нечуй-Левицький);
Вона забула на той час і про Зінька, і про ласкаву до неї осавулиху (Леся Українка).
Словник української мови (СУМ-20)