осаджувач

оса́джувач

-а, ч., спец.

Речовина, що спричинює осадження.

Значення в інших словниках

1. осаджувач — оса́джувач іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (Хлібороб Укр., 7, 1964, 31).  Словник української мови в 11 томах