1. Великий тлумачний словник сучасної мови

осаджувач

оса́джувач

-а, ч., спец.

Речовина, що спричинює осадження.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осаджувач — оса́джувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (Хлібороб Укр., 7, 1964, 31). Словник української мови в 11 томах