1. Словник української мови у 20 томах

осаджувач

ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец.

Речовина, що прискорює осадження.

Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осаджувач — оса́джувач іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. осаджувач — -а, ч., спец. Речовина, що спричинює осадження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (Хлібороб Укр., 7, 1964, 31). Словник української мови в 11 томах