1. Орфографічний словник української мови

осаджувач

оса́джувач

іменник чоловічого роду

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. осаджувач — -а, ч., спец. Речовина, що спричинює осадження. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. осаджувач — ОСА́ДЖУВАЧ, а, ч., спец. Речовина, що прискорює осадження. Поліакриламід виявився добрим осаджувачем [мулу]. Він прискорює осадження в сотні і навіть тисячі раз (Хлібороб Укр., 7, 1964, 31). Словник української мови в 11 томах