Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках
осамітнений —
осамі́тнений прикметник
Орфографічний словник української мови
осамітнений —
див. одинокий
Словник синонімів Вусика
осамітнений —
ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е. Те саме, що осамоті́лий. Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Ірина Вільде); Чи слід вживати слово “щастя”, коли йдеться про трагічно осамотнену молоду жінку? (П. Загребельний).
Словник української мови у 20 томах
осамітнений —
ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е. Те саме, що осамоті́лий. Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Вільде, Сестри..
Словник української мови в 11 томах