осамітнений

ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е.

Те саме, що осамоті́лий.

Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Ірина Вільде);

Чи слід вживати слово “щастя”, коли йдеться про трагічно осамотнену молоду жінку? (П. Загребельний).

Значення в інших словниках

1. осамітнений — осамі́тнений прикметник  Орфографічний словник української мови
2. осамітнений — див. одинокий  Словник синонімів Вусика
3. осамітнений — рідко осамотнений, -а, -е. Те саме, що осамотілий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. осамітнений — ОСАМІ́ТНЕНИЙ, рідко ОСАМО́ТНЕНИЙ, а, е. Те саме, що осамоті́лий. Їй починало здаватись, чи той Орест Білинський випадково не витвір її осамітненої душі? (Вільде, Сестри..  Словник української мови в 11 томах