освистаний

осви́станий

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до освистати.

Значення в інших словниках

1. освистаний — осви́станий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. освистаний — ОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до освиста́ти. Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Я. Качура); * Образно. Одчайдушну, печальну, розхристану, Голубу і безжально освистану – І таку я люблю тебе [Батьківщину] (В. Симоненко).  Словник української мови у 20 томах
3. освистаний — ОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освиста́ти. Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Кач., II, 1958, 326).  Словник української мови в 11 томах