освистаний

ОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освиста́ти.

Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Кач., II, 1958, 326).

Значення в інших словниках

1. освистаний — осви́станий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. освистаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освистати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. освистаний — ОСВИ́СТАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до освиста́ти. Затюкана, освистана процесія рушила з камери (Я. Качура); * Образно. Одчайдушну, печальну, розхристану, Голубу і безжально освистану – І таку я люблю тебе [Батьківщину] (В. Симоненко).  Словник української мови у 20 томах