Великий тлумачний словник сучасної мови

освічений

осві́чений

I -а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений.

II -а, -е.

1》 Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний.

|| Письменний, грамотний.

2》 у чому, заст., рідко. Обізнаний.

Освічений абсолютизм — політика ряду європейських феодально-абсолютистських держав у 2-й половині 18 ст., яка полягала в тому, щоб шляхом ліквідації деяких застарілих феодальних інститутів та проведення реформ врятувати від революційного повалення феодально-абсолютистський лад і пристосувати його до нових умов розвитку капіталістичного укладу.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. освічений — (який має широкі знання) грамотний, розм. учений, книжн. ерудований, начитаний.  Словник синонімів Полюги
  2. освічений — осві́чений 1 дієприкметник від: освіти́ти осві́чений 2 прикметник грамотний; той, що має широкі знання  Орфографічний словник української мови
  3. освічений — З освітою; (хто) письменний, грамотний, ф. отесаний, (самоосвічений) самоук; п! КУЛЬТУРНИЙ.  Словник синонімів Караванського
  4. освічений — I вивчений, вишколений, вчений, грамотний, начитаний, письменний II див. світлий  Словник синонімів Вусика
  5. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (І. Нечуй-Левицький); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Григорій Тютюнник); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
  6. освічений — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д.  Словник синонімів української мови
  7. освічений — Осві́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 414); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Тют., Вир, 1964, 104); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
  9. освічений — Освічений, -а, -е 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.  Словник української мови Грінченка