освічений

Освічений, -а, -е

1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158.

2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.

Значення в інших словниках

1. освічений — (який має широкі знання) грамотний, розм. учений, книжн. ерудований, начитаний.  Словник синонімів Полюги
2. освічений — осві́чений 1 дієприкметник від: освіти́ти осві́чений 2 прикметник грамотний; той, що має широкі знання  Орфографічний словник української мови
3. освічений — З освітою; (хто) письменний, грамотний, ф. отесаний, (самоосвічений) самоук; п! КУЛЬТУРНИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. освічений — I вивчений, вишколений, вчений, грамотний, начитаний, письменний II див. світлий  Словник синонімів Вусика
5. освічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II -а, -е. 1》 Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2》 у чому, заст., рідко. Обізнаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (І. Нечуй-Левицький); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Григорій Тютюнник); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
7. освічений — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д.  Словник синонімів української мови
8. освічений — Осві́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 414); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Тют., Вир, 1964, 104); *Образно.  Словник української мови в 11 томах