освічений
Освічений, -а, -е
1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158.
2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- освічений — (який має широкі знання) грамотний, розм. учений, книжн. ерудований, начитаний. Словник синонімів Полюги
- освічений — осві́чений 1 дієприкметник від: освіти́ти осві́чений 2 прикметник грамотний; той, що має широкі знання Орфографічний словник української мови
- освічений — З освітою; (хто) письменний, грамотний, ф. отесаний, (самоосвічений) самоук; п! КУЛЬТУРНИЙ. Словник синонімів Караванського
- освічений — I вивчений, вишколений, вчений, грамотний, начитаний, письменний II див. світлий Словник синонімів Вусика
- освічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II -а, -е. 1》 Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2》 у чому, заст., рідко. Обізнаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (І. Нечуй-Левицький); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- освічений — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д. Словник синонімів української мови
- освічений — Осві́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 414); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Тют., Вир, 1964, 104); *Образно. Словник української мови в 11 томах