1. Словник української мови в 11 томах

освічений

ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освіти́ти¹; освітлений.

Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 414);

Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Тют., Вир, 1964, 104);

*Образно. "Рай і Поступ" мені дуже сподобався, — факти все відомі, але зложені [складені] докупи зручно і стисло і освічені ідеєю (Л. Укр., V, 1956, 149).

ОСВІ́ЧЕНИЙ², а, е.

1. Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний.

— По очах та по виду ще коло Печер я дізналась, що ви не з простих прохачок. Ви людина освічена (Н.-Лев., IV, 1956, 296);

Не лише люди вищих кіл, кожен більш-менш освічений житель Петербурга вважав своїм обов’язком на власні очі побачити картину ["Останній день Помпеї" Брюллова] (Ів., Тарас. шляхи, 1954, 74);

У мого приятеля Юрчика Волошина.. батьки дуже освічені (Сміл., Сашко, 1957, 7);

// Письменний, грамотний.

— В нашім селі весь народ освічений, всі діти вміють читати і писати (Фр., II, 1950, 187).

2. у чому, заст., рідко. Обізнаний.

[Магістер:] Я мушу там з латинського тлумачить, бо в нас не всі освічені в сій мові (Л. Укр., III, 1952, 112).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освічений — (який має широкі знання) грамотний, розм. учений, книжн. ерудований, начитаний. Словник синонімів Полюги
  2. освічений — осві́чений 1 дієприкметник від: освіти́ти осві́чений 2 прикметник грамотний; той, що має широкі знання Орфографічний словник української мови
  3. освічений — З освітою; (хто) письменний, грамотний, ф. отесаний, (самоосвічений) самоук; п! КУЛЬТУРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. освічений — I вивчений, вишколений, вчений, грамотний, начитаний, письменний II див. світлий Словник синонімів Вусика
  5. освічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II -а, -е. 1》 Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2》 у чому, заст., рідко. Обізнаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (І. Нечуй-Левицький); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. освічений — ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д. Словник синонімів української мови
  8. освічений — Осві́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. освічений — Освічений, -а, -е 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5. Словник української мови Грінченка