освічення

ОСВІ́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. осві́чувати² і осві́чуватися²; навчання.

Він не був простим вчителем. Освічення народу було спадковою діяльністю його роду (Довж., І, 1958, 291);

Передвиборну кампанію в Петербурзі соціалісти ведуть насамперед і головним чином для освічення має і згуртування їх (Ленін, 14, 1971, 10).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освічення — осві́чення іменник середнього роду рідко Орфографічний словник української мови
  2. освічення — -я, с., рідко. Дія за знач. освічувати II і освічуватися II; навчання. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. освічення — ОСВІ́ЧЕННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. осві́чувати² і осві́чуватися²; навчання. Він не був простим вчителем. Освічення народу було спадковою діяльністю його роду (О. Довженко). Словник української мови у 20 томах