1. Словник синонімів української мови

освічений

ОБІ́ЗНАНИЙ з чим, у чому (який добре знається на чомусь), ЗНА́ЮЧИЙ, ОСВІ́ЧЕНИЙ у чому, заст. За війни.. вона торгувала кімнатами. Мала добре обізнаних у тому ремеслі агентів (Ірина Вільде); Терещенко був сміливий, бувалий і знаючий моряк (Д. Ткач); (Магістер:) Я мушу там з латинського тлумачить, бо в нас не всі освічені в сій мові (Леся Українка).

ОСВІ́ЧЕНИЙ (який має освіту, всебічні знання), ЕРУДО́ВАНИЙ книжн., УЧЕ́НИЙ (ВЧЕ́НИЙ) розм.; НАЧИ́ТАНИЙ, ОЧИ́ТАНИЙ діал. (який набув всебічних знань завдяки великій кількості прочитаних книжок); ПРОСВІЩЕ́ННИЙ заст., ОДУКО́ВАНИЙ заст. рідше, ОСВІ́ТНІЙ заст. рідше, ДРУКО́ВАНИЙ заст., ірон. Тільки розумні, освічені, мислячі матері, сестри, жінки можуть виростити й виховати розумне, освічене й мисляче покоління (П. Колесник); Ванда з приємністю констатувала, що цей молодий чоловік.. ерудований і гострий на язик (А. Іщук); (Сидір Свиридович:) Скажіть же нам, Свириде Івановичу, що-небудь розумне. Ви ж там ведете кумпанію з ученими людьми на тих розумних кутках нашого Києва (І. Нечуй-Левицький); Поділився Завадка своїми невеселими думками з одним пайовиком, молодим, але на той час дуже начитаним парубком (Ірина Вільде); Ви ще темні, Святим христом (хрестом) не просвіщенні, У нас навчіться!.. В нас дери, Дери та дай, І просто в рай, Хоч і рідню всю забери! (Т. Шевченко); Він мріяв про.. освіченого та одукованого жениха для своєї доньки (С. Добровольський); Не голосна ти, вбога бандуро, Подруго люба тюрми! Люди освітні вчують похмуро, — Їх не привернемо ми (П. Грабовський); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! Не один письменний та друкований позавидував би (М. Коцюбинський). — Пор. 1. письме́нний.

ПИСЬМЕ́ННИЙ (який уміє писати й читати), ГРА́МОТНИЙ. Він, бачите, письменний, грамоту знає, книжку читає (М. Коцюбинський); Батько теж був трохи грамотний, — учився колись у дяка — любив у свято сам почитати, поважав у людях освіту (С. Васильченко). — Пор. 1. осві́чений.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. освічений — (який має широкі знання) грамотний, розм. учений, книжн. ерудований, начитаний. Словник синонімів Полюги
  2. освічений — осві́чений 1 дієприкметник від: освіти́ти осві́чений 2 прикметник грамотний; той, що має широкі знання Орфографічний словник української мови
  3. освічений — З освітою; (хто) письменний, грамотний, ф. отесаний, (самоосвічений) самоук; п! КУЛЬТУРНИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. освічений — I вивчений, вишколений, вчений, грамотний, начитаний, письменний II див. світлий Словник синонімів Вусика
  5. освічений — I -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до освітити I; освітлений. II -а, -е. 1》 Який має освіту, засвоїв різнобічні знання; культурний. || Письменний, грамотний. 2》 у чому, заст., рідко. Обізнаний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (І. Нечуй-Левицький); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Григорій Тютюнник); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  7. освічений — Осві́чений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. освічений — ОСВІ́ЧЕНИЙ¹, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до освіти́ти¹; освітлений. Ліси, освічені зверху, світяться наскрізь до самого долу (Н.-Лев., II, 1956, 414); Вікно, освічене місяцем, повісило на грубку дивну мережку (Тют., Вир, 1964, 104); *Образно. Словник української мови в 11 томах
  9. освічений — Освічений, -а, -е 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5. Словник української мови Грінченка