освіченість
ОСВІ́ТА (рівень знань, здобутих у процесі навчання; також загальний рівень знань у суспільстві, державі і т. ін.), ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ГРА́МОТА розм., ПРОСВІ́ТА заст. Ти на "відмінно" закінчила освіту вищу, інститут (В. Сосюра); Енциклопедична освіченість І. Франка зробила його одним із найавторитетніших вчених того часу (з журналу); Грамота не хвороба, літ не збавить (прислів'я); — Батько мій не згоджується пускати мене в університет, — сказала Саня. — ..але я таки поставлю на своєму. Я бажаю вищої просвіти й таки її добуду! (І. Нечуй-Левицький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- освіченість — осві́ченість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- освіченість — -ності, ж. Абстр. ім. до освічений II 1). || Рівень освіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- освіченість — ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Властивість за знач. осві́чений² 1. Я мовчав, зломлений освіченістю Професора (Ю. Яновський); Лука почуває себе скуто біля сина і з іншої причини. То батькова темнота і простота губиться перед синовою вченістю та освіченістю (Ю. Словник української мови у 20 томах
- освіченість — Осві́ченість, -ности, -ності, -ністю Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- освіченість — ОСВІ́ЧЕНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до осві́чений²1. Я мовчав, зломлений освіченістю Професора (Ю. Янов., II, 1958, 121); Лука почуває себе скуто біля сина і з іншої причини. Словник української мови в 11 томах