оселювати

осе́лювати

див. оселяти.

Значення в інших словниках

1. оселювати — осе́лювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. оселювати — ОСЕ́ЛЮВАТИ див. оселя́ти.  Словник української мови у 20 томах
3. оселювати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док.  Словник синонімів української мови
4. оселювати — ОСЕ́ЛЮВАТИ див. оселя́ти.  Словник української мови в 11 томах