оселювати

осе́лювати

див. оселяти.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселювати — осе́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оселювати — ОСЕ́ЛЮВАТИ див. оселя́ти. Словник української мови у 20 томах
  3. оселювати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови
  4. оселювати — ОСЕ́ЛЮВАТИ див. оселя́ти. Словник української мови в 11 томах