оселювати

ОСЕ́ЛЮВАТИ див. оселя́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оселювати — осе́лювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оселювати — див. оселяти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оселювати — ОСЕ́ЛЮВАТИ див. оселя́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оселювати — ЗАСЕЛЯ́ТИ (займати незаселене місце для проживання людей), ЗАСЕ́ЛЮВАТИ, НАСЕЛЯ́ТИ, КОЛОНІЗУВА́ТИ, ОСЕЛЯ́ТИ рідко, ОСЕ́ЛЮВАТИ рідко, ЗАЛЮ́ДНЮВАТИ рідко, ЗАЛЮДНЯ́ТИ рідко, ОСА́ДЖУВАТИ заст., ОСАДЖА́ТИ заст. — Док. Словник синонімів української мови