Великий тлумачний словник сучасної мови

оскаженіти

оскажені́ти

-ію, -ієш, док., розм.

Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. оскаженіти — оскажені́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оскаженіти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
  3. оскаженіти — ОСКАЖЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися. Далі знову оскаженів [піп], почав бігати по кімнаті у своїй рясі (С.  Словник української мови у 20 томах
  4. оскаженіти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
  5. оскаженіти — ОСКАЖЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися. Далі знову оскаженів [піп], почав бігати по кімнаті у своїй рясі (Вас.  Словник української мови в 11 томах