оскаженіти

ОСКАЖЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм.

Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися.

Далі знову оскаженів [піп], почав бігати по кімнаті у своїй рясі (С. Васильченко);

– Скажіть йому слово: оскаженіє, кинеться на вас із шаблею, як на ворога (З. Тулуб);

Побачивши, що в квартирі, крім лікаря і його дружини, нікого немає, жандарми оскаженіли (С. Скляренко);

* Образно. Надвечір пурга оскаженіла, повітря кипіло від стрімкого руху міріадів сніжинок (Іван Ле і О. Левада).

Значення в інших словниках

1. оскаженіти — оскажені́ти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оскаженіти — див. сердитися  Словник синонімів Вусика
3. оскаженіти — -ію, -ієш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оскаженіти — I. ЛЮТУВА́ТИ (бути в стані крайнього роздратування, гніву; дуже сердитися); ЛЮТИ́ТИСЯ, ЛЮТУВА́ТИСЯ, РОЗЛЮТО́ВУВАТИСЯ, РОЗЛЮ́ЧУВАТИСЯ, РОЗ'Я́ТРЮВАТИСЯ, БІСНУВА́ТИСЯ, ЗВІРІ́ТИ, СКАЖЕНІ́ТИ, ШАЛЕНІ́ТИ, ШАЛІ́ТИ, РОЗ'ЯРЯ́ТИСЯ, НАВІЖЕНІ́ТИ, НАВІСНІ́ТИ...  Словник синонімів української мови
5. оскаженіти — ОСКАЖЕНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., розм. Від гніву, люті і т. ін. стати нестямним, несамовитим; до краю розізлитися, розлютуватися. Далі знову оскаженів [піп], почав бігати по кімнаті у своїй рясі (Вас.  Словник української мови в 11 томах