Словник української мови у 20 томах

оскаженіння

ОСКАЖЕНІ́ННЯ, я, с., розм.

Стан за знач. оскажені́ти.

Кресали всі за чергою. Дедалі все з більшим оскаженінням .. Але вогню не могли здобути (І. Багряний).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. оскаженіння — оскажені́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. оскаженіння — див. лють; сказ  Словник синонімів Вусика
  3. оскаженіння — -я, с., розм. Стан за знач. оскаженіти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оскаженіння — НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил.  Словник синонімів української мови
  5. оскаженіння — ОСКАЖЕНІ́ННЯ, я, с., розм. Стан за знач. оскажені́ти.  Словник української мови в 11 томах