ослабілий

ослабі́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до ослабіти.

Значення в інших словниках

1. ослабілий — ослабі́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ослабілий — ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ослабі́ти; // у знач. прикм. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
3. ослабілий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн.  Словник синонімів української мови
4. ослабілий — ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослабі́ти. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (Шиян, Гроза.., 1956, 52).  Словник української мови в 11 томах