ослабілий
ослабі́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до ослабіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ослабілий — ослабі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- ослабілий — ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. до ослабі́ти; // у знач. прикм. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (А. Шиян). Словник української мови у 20 томах
- ослабілий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
- ослабілий — ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослабі́ти. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (Шиян, Гроза.., 1956, 52). Словник української мови в 11 томах