1. Словник української мови у 20 томах

ослабілий

ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е.

Дієпр. акт. до ослабі́ти;

// у знач. прикм.

Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (А. Шиян).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ослабілий — ослабі́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. ослабілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до ослабіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ослабілий — ВИ́СНАЖЕНИЙ (який виснажився, ослабів від утоми, недоїдання, хвороби тощо), ЗНЕСИ́ЛЕНИЙ, ЗМУ́ЧЕНИЙ, ОСЛА́БЛЕНИЙ, ОСЛА́БЛИЙ, ОСЛАБІ́ЛИЙ, ВИ́МУЧЕНИЙ, ЗАМУ́ЧЕНИЙ, АСТЕНІ́ЧНИЙ книжн. Словник синонімів української мови
  4. ослабілий — ОСЛАБІ́ЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до ослабі́ти. Обличчя її стає блідим, на лобі дрібною росою виступає піт. Вона мляво витирає його ослабілою рукою (Шиян, Гроза.., 1956, 52). Словник української мови в 11 томах