ославлений

осла́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до ославити.

Значення в інших словниках

1. ославлений — осла́влений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. ославлений — ОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до осла́вити. Дарма Марко завіряв, що за власну образу побився з недругом. Не повірила [Текля]. І без того ославлена на людях, на все село поговір... (К.  Словник української мови у 20 томах
3. ославлений — ОСЛА́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до осла́вити. Дарма Марко завіряв, що за власну образу побився з недругом. Не повірила [Текля]. І без того ославлена на людях, на все село поговір… (Горд., Дівчина..  Словник української мови в 11 томах