Значення в інших словниках
-
ославляти —
ославля́ти дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
ославляти —
ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, ОЧОРНЮВАТИ, жм. обносити, осуджати; (соромити) осоромлювати; (ким) проголошувати; З. прославляти; док.
Словник синонімів Караванського
-
ославляти —
див. ганьбити
Словник синонімів Вусика
-
ославляти —
ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати.
Словник української мови у 20 томах
-
ославляти —
ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...
Словник синонімів української мови
-
ославляти —
ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати.
Словник української мови в 11 томах
-
ославляти —
Ославля́ти, -ляю, -єш сов. в. ославити, -влю, -виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.
Словник української мови Грінченка