ославляти

Ославля́ти, -ляю, -єш

сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.

1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71.

2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.

Значення в інших словниках

1. ославляти — ославля́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ославляти — ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, ОЧОРНЮВАТИ, жм. обносити, осуджати; (соромити) осоромлювати; (ким) проголошувати; З. прославляти; док.  Словник синонімів Караванського
3. ославляти — див. ганьбити  Словник синонімів Вусика
4. ославляти — див. ославлювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. ославляти — ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати.  Словник української мови у 20 томах
6. ославляти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ...  Словник синонімів української мови
7. ославляти — ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати.  Словник української мови в 11 томах