1. Словник української мови Грінченка

ославляти

Ославля́ти, -ляю, -єш

сов. в. ославити, -влю, -виш, гл.

1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71.

2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ославляти — ославля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. ославляти — ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, ОЧОРНЮВАТИ, жм. обносити, осуджати; (соромити) осоромлювати; (ким) проголошувати; З. прославляти; док. Словник синонімів Караванського
  3. ославляти — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
  4. ославляти — див. ославлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. ославляти — ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати. Словник української мови у 20 томах
  6. ославляти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
  7. ославляти — ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати. Словник української мови в 11 томах