ославляти
ОСЛАВЛЮВАТИ, (кого) обмовляти, гудити, неславити, ганьбити, огуджувати, ОЧОРНЮВАТИ, жм. обносити, осуджати; (соромити) осоромлювати; (ким) проголошувати; З. прославляти; док.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ославляти — ославля́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ославляти — див. ганьбити Словник синонімів Вусика
- ославляти — див. ославлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ославляти — ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати. Словник української мови у 20 томах
- ославляти — ГАНЬБИ́ТИ (негідними вчинками, поведінкою вкривати ганьбою себе, своє чесне ім'я, рід і т. ін.), БЕЗЧЕ́СТИТИ, ЗНЕСЛА́ВЛЮВАТИ, НЕСЛА́ВИТИ, СОРО́МИТИ, ОСОРО́МЛЮВАТИ, КОМПРОМЕТУВА́ТИ, ПОГА́НИТИ, ОПОГА́НЮВАТИ (ОБПОГА́НЮВАТИ), ЧОРНИ́ТИ, ОЧО́РНЮВАТИ... Словник синонімів української мови
- ославляти — ОСЛАВЛЯ́ТИ див. осла́влювати. Словник української мови в 11 томах
- ославляти — Ославля́ти, -ляю, -єш сов. в. ославити, -влю, -виш, гл. 1) Прославлять, прославить. Ославили розумно, чесно. Св. Л. 71. 2) Обезславливать, обезславить, опозорить. Мої воріженьки... ославили мене молоду. Левиц. І. 32. Словник української мови Грінченка