осліпнути

ослі́пнути

і рідко осліпти, -пну, -пнеш; мин. ч. осліп, -ла, -ло і рідко осліпнув, -нула, -нуло; док.

1》 Стати сліпим, втративши зір.

|| Тимчасово втратити здатність бачити що-небудь (від яскравого світла і т. ін.).

2》 перен. Втратити почуття реальності, здатність об'єктивно сприймати, правильно оцінювати що-небудь.

Значення в інших словниках

1. осліпнути — ослі́пнути дієслово доконаного виду форми 'осліпнув', 'осліпнула',... вживаються рідко  Орфографічний словник української мови
2. осліпнути — ОСЛІ́ПНУТИ і рідко ОСЛІ́ПТИ, пну, пнеш; мин. ч. ослі́п, ла, ло; док. 1. Стати сліпим, втративши зір. Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять (прислів'я); – Я осліп у слідстві, посивів у слідстві (І. Франко); Осліпла Вуточка не враз.  Словник української мови у 20 томах
3. осліпнути — ОСЛІ́ПНУТИ (стати сліпим), ОСЛІ́ПТИ рідше, ОТЕМНІ́ТИ розм. рідше. — Недок.: слі́пнути. Пригадую: з фронту приїхав Солдат рядовий Пилип. Таке собі просте лихо — На ліве око осліп (М. Рильський); Лавра я не знав. Кажуть, що він ще замолоду отемнів та й скоро помер (Ю. Федькович).  Словник синонімів української мови
4. осліпнути — Ослі́пнути, -пну, -пнеш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. осліпнути — ОСЛІ́ПНУТИ і рідко ОСЛІ́ПТИ, пну, пнеш; мин. ч. ослі́п і рідко ослі́пнув, ла, ло; док. 1. Стати сліпим, втративши зір. Гіркий світ: тато осліп, а діти помацки ходять (Укр.. присл..  Словник української мови в 11 томах