Великий тлумачний словник сучасної мови

осмутнілий

осмутні́лий

-а, -е, рідко.

Дієприкм. акт. мин. ч. до осмутніти.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. осмутнілий — осмутні́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. осмутнілий — ОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. 1. Дієпр. акт. до осмутні́ти. Він стане сумніватись, осмутнілий, І помилці своїй повірить знов (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова). 2. у знач. прикм. Смутний, засмучений. * Образно. Вже ранок .. Заглянув у ялинник осмутнілий (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера).  Словник української мови у 20 томах
  3. осмутнілий — ОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до осмутні́ти.  Словник української мови в 11 томах