осмутнілий

ОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е, рідко.

1. Дієпр. акт. до осмутні́ти.

Він стане сумніватись, осмутнілий, І помилці своїй повірить знов (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).

2. у знач. прикм. Смутний, засмучений.

* Образно. Вже ранок .. Заглянув у ялинник осмутнілий (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера).

Значення в інших словниках

1. осмутнілий — осмутні́лий дієприкметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. осмутнілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до осмутніти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмутнілий — ОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до осмутні́ти.  Словник української мови в 11 томах