осмутнілий
ОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е, рідко.
1. Дієпр. акт. до осмутні́ти.
Він стане сумніватись, осмутнілий, І помилці своїй повірить знов (М. Рильський (ред.), пер. з тв. М. Лермонтова).
2. у знач. прикм. Смутний, засмучений.
* Образно. Вже ранок .. Заглянув у ялинник осмутнілий (М. Лукаш, пер. з тв. Ф. Шиллера).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмутнілий — осмутні́лий дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- осмутнілий — -а, -е, рідко. Дієприкм. акт. мин. ч. до осмутніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмутнілий — ОСМУТНІ́ЛИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. мин. ч. до осмутні́ти. Словник української мови в 11 томах