осмутніти
ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко.
Те саме, що засмути́тися.
Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок);
Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Б. Грінченко);
Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (С. Васильченко).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- осмутніти — осмутні́ти дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- осмутніти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що засмутитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- осмутніти — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- осмутніти — ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що засмути́тися. Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Вовчок, І, 1955, 327); Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Гр. Словник української мови в 11 томах
- осмутніти — Осмутні́ти, -ні́ю, -єш гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23. Словник української мови Грінченка