осмутніти
ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко.
Те саме, що засмути́тися.
Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок);
Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Б. Грінченко);
Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б'ють тебе недосвіти, зоряниці в'ялять зимною росою (С. Васильченко).
Словник української мови (СУМ-20)