осмутніти

ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що засмути́тися.

Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Вовчок, І, 1955, 327);

Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Гр., II, 1963, 81);

Знаю я, чого осмутнів ти, зелений гаю: б’ють тебе недосвіти, зоряниці в’ялять зимною росою (Вас., І, 1959, 184).

Значення в інших словниках

1. осмутніти — осмутні́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. осмутніти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що засмутитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. осмутніти — ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що засмути́тися. Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок); Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Б.  Словник української мови у 20 томах
4. осмутніти — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
5. осмутніти — Осмутні́ти, -ні́ю, -єш гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.  Словник української мови Грінченка