Словник української мови Грінченка

осмутніти

Осмутні́ти, -ні́ю, -єш

гл. Опечалиться, сдѣлаться грустнымъ. Осмутніє і похмурий такий стане. МВ. ІІ. 23.

Словник української мови Грінченка

Значення в інших словниках

  1. осмутніти — осмутні́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
  2. осмутніти — -ію, -ієш, док., рідко. Те саме, що засмутитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. осмутніти — ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що засмути́тися. Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Марко Вовчок); Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Б.  Словник української мови у 20 томах
  4. осмутніти — ЗАСМУТИ́ТИСЯ (стати смутним, невеселим), ПОСМУТНІ́ТИ, ПОСМУТИ́ТИСЯ, ПОСМУТНІ́ШАТИ, ПОСУМНІ́ТИ, ПОСУМНІ́ШАТИ, ЗАЖУРИ́ТИСЯ, РОЗСУМУВА́ТИСЯ, ПОТЬМА́РИТИСЯ, ЗАПЕЧА́ЛИТИСЯ розм., ОПЕЧА́ЛИТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови
  5. осмутніти — ОСМУТНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Те саме, що засмути́тися. Батько охмурнів, повісивши голову, а мати, голівоньку схиливши, осмутніла (Вовчок, І, 1955, 327); Андрій замовк, і обличчя в його зовсім осмутніло (Гр.  Словник української мови в 11 томах