останки
оста́нки
-ків, мн. (одн. останок, -нка, ч.).
1》 Те, що залишилося від чого-небудь; рештки, залишки.
Без останку — а) повністю, остаточно; до кінця; б) нічого не лишаючи після себе; безслідно.
До останку — а) повністю, до кінця; б) до останньої можливості; в) до кінця життя; до смерті.
На останку; На останок — на закінчення, на завершення чого-небудь; під кінець.
2》 Тіло, рештки тіла небіжчика.
Великий тлумачний словник сучасної української мови