остготи

остго́ти

-тів, мн. (одн. остгот, -а, ч.; остготка, -и, ж.), іст.

Відгалуження германського племені готів, що жило в 3 ст. у Причорноморських степах.

Значення в інших словниках

1. остготи — ОСТГО́ТИ, тів, мн. (одн. остго́т, а, ч.; остго́тка, и, ж.), іст. Відгалуження германського племені готів, що жило в III ст. в причорноморських степах. Приморські анти-землероби .. були зломлені тільки ударами остготів (з наук. літ.).  Словник української мови у 20 томах
2. остготи — ОСТГО́ТИ, тів, мн. (одн. остго́т, а, ч.; остго́тка, и, ж.), іст. Відгалуження германського племені готів, що жило в III ст. в причорноморських степах.  Словник української мови в 11 томах