остача
оста́ча
-і, ж.
1》 Залишок від чого-небудь; лишок.
|| рідко. Частина, відрізок, що залишається до кінця чого-небудь; решта.
|| рідко. Те, що залишилося від чогось минулого; пережиток.
2》 мат. Величина, одержувана внаслідок віднімання від діленого добутку дільника на частку.
|| Те саме, що різниця.
Великий тлумачний словник сучасної української мови