остеомієліт

остеомієлі́т

-у, ч., мед., вет.

Запальне ураження кістки і кісткового мозку у людини й тварин.

Вогнепальний остеомієліт — гнійно-запальне ускладнення вогнепальних переломів кісток.

Одонтогенний остеомієліт — остеомієліт, що розвивається внаслідок поширення збудників гнійної інфекції з вогнища запалення, яке локалізується у тканинах зуба або пародонта.

Значення в інших словниках

1. остеомієліт — остеомієлі́т іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. остеомієліт — ОСТЕОМІЄЛІ́Т, у, ч., мед., вет. Запальне ураження кістки і кісткового мозку у людей і тварин. На грязьових курортах успішно лікують поліартрити, тугорухливість суглобів, травматичні остеомієліти, .. радикуліти (з наук.-попул. літ.).  Словник української мови у 20 томах
3. остеомієліт — остеомієлі́т (від остео... і мієліт) запальне ураження кістки і кісткового мозку в людини і тварин.  Словник іншомовних слів Мельничука
4. остеомієліт — ОСТЕОМІЄЛІ́Т, у, ч., мед., вет. Запальне ураження кістки і кісткового мозку у людей і тварин. На грязьових курортах успішно лікують поліартрити, тугорух-ливість суглобів, травматичні остеомієліти,.. радикуліти (Наука.., 7, 1956, 13).  Словник української мови в 11 томах