остеон

остео́н

-а, ч.

Структурна одиниця компактної речовини кістки.

Значення в інших словниках

1. остеон — ОСТЕО́Н.  Словник української мови у 20 томах
2. остеон — остео́н (від грец. όστέον – кістка) основна структурна одиниця кістки хребетних тварин і людини; складається з гаверсового каналу, в якому проходять кровоносні й лімфатичні судини та нерви, а також системи кісткових пластинок, що оточують цей канал.  Словник іншомовних слів Мельничука