остеон

остео́н

-а, ч.

Структурна одиниця компактної речовини кістки.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остеон — ОСТЕО́Н. Словник української мови у 20 томах
  2. остеон — остео́н (від грец. όστέον – кістка) основна структурна одиниця кістки хребетних тварин і людини; складається з гаверсового каналу, в якому проходять кровоносні й лімфатичні судини та нерви, а також системи кісткових пластинок, що оточують цей канал. Словник іншомовних слів Мельничука