остеон

ОСТЕО́Н.

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остеон — -а, ч. Структурна одиниця компактної речовини кістки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остеон — остео́н (від грец. όστέον – кістка) основна структурна одиниця кістки хребетних тварин і людини; складається з гаверсового каналу, в якому проходять кровоносні й лімфатичні судини та нерви, а також системи кісткових пластинок, що оточують цей канал. Словник іншомовних слів Мельничука