остеон

остео́н

(від грец. όστέον – кістка)

основна структурна одиниця кістки хребетних тварин і людини; складається з гаверсового каналу, в якому проходять кровоносні й лімфатичні судини та нерви, а також системи кісткових пластинок, що оточують цей канал.

Джерело: Словник іншомовних слів за редакцією О.С. Мельничука на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. остеон — -а, ч. Структурна одиниця компактної речовини кістки. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остеон — ОСТЕО́Н. Словник української мови у 20 томах