Словник української мови у 20 томах

остеон

ОСТЕО́Н.

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. остеон — -а, ч. Структурна одиниця компактної речовини кістки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. остеон — остео́н (від грец. όστέον – кістка) основна структурна одиниця кістки хребетних тварин і людини; складається з гаверсового каналу, в якому проходять кровоносні й лімфатичні судини та нерви, а також системи кісткових пластинок, що оточують цей канал.  Словник іншомовних слів Мельничука