остерігаючий

остеріга́ючий

-а, -е.

Дієприкм. акт. теп. ч. до остерігати.

Значення в інших словниках

1. остерігаючий — остеріга́ючий прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
2. остерігаючий — ОСТЕРІГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Який остерігає кого-небудь від небезпеки. – Не проклинайте його вже надто тяжко, ви ж мати... – почувся востаннє остерігаючий голос (О. Кобилянська); // Уважний, сторожкий. Пильним, остерігаючим оком стежить качка за небезпечним ворогом (А. Шиян).  Словник української мови у 20 томах
3. остерігаючий — ОСТЕРІГА́ЮЧИЙ, а, е, рідко. Дієпр. акт. теп. ч. до остеріга́ти. — Не проклинайте його вже надто тяжко, ви ж мати… — почувся востаннє остерігаючий голос (Коб., II, 1956, 238); Пильним, остерігаючим оком стежить качка за небезпечним ворогом (Шиян, Баланда, 1957, 73).  Словник української мови в 11 томах