остивно ости́вно -а, с., зах. Дерев'яний держак остеня. Великий тлумачний словник сучасної української мови
Значення в інших словниках остивно — Ости́вно, -на с. Деревянная рукоять в остях. Шух. І. 223. Словник української мови Грінченка