остобісілий

остобі́сілий

-а, -е.

1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до остобісіти.

2》 у знач. прикм. Бридкий, осоружний.

Значення в інших словниках

1. остобісілий — ОСТОБІ́СІЛИЙ, а, е, фам. Набридлий, остогидлий.  Словник української мови у 20 томах